Лабораторна робота №11 Самостійна і наукова робота студента.

Мета. Розкрити сутність самостійної роботи у ВНЗ та наукової як її складової. Допомогти студентам у плануванні та організації самостійної роботи.

Питання для вивчення:

1. Наукова робота як складова самостійної роботи.

2. Зміст і методика самостійної роботи студента вищого навчального закладу.

3. Ефективна організація самостійної роботи у ВНЗ.

Завдання для самостійної роботи

1. Які проблеми, пов’язані з навчанням та вихованням молодших школярів вас цікавлять? Чи хотілося би вам дізнатися більше з цієї проблеми?

2. Будьте дослідниками! Знайдіть в Інтернет інформацію про студентські педагогічні конференції на поточний навчальний рік. Які проблеми розглядаються? Кого запрошують до участі? Які вимоги до публікацій висуваються?

3. Чи є у вас бажання брати участь у студентських конференціях?

4. Дізнайтеся, чи є на вашому факультеті студентські наукові товариства. Яку функцію вони виконують?

5. Чому Болонський процес передбачає пріоритет самостійної роботи студента? Що означає «самоосвіта протягом життя»?

6. Чи вистачає у вас часу на виконання самостійної роботи?

7. Поміркуйте, які чинники заважають вам ефективно займатися позааудиторною самостійною роботою і які сприяють (робоче місце, час занять, обсяг матеріалу для опрацювання, його актуальність для вас, технічні засоби навчання, самопочуття тощо).

Творчий проект: Зафіксуйте свій емоційний стан протягом доби та представте його у вигляді діаграми, графіка, на якому найвищі точки будуть символізувати емоційний підйом, а нижні - спад, поганий настрій, стрес. Проаналізуйте, що наповнює вас позитивом, енергією, гарним настроєм, дає сили для навчання. Що впливає негативно на ваше самочуття, не дає максимально використати свій потенціал?

Завдання для самоконтролю

1. Що таке самостійна робота студента.

2. Розкрийте суть поняття «наукова робота студента».

3. Яка роль пам’яті у професійній діяльності вчителя?

4. Які умови збереження працездатності?

Відповіді:

1. 1. Самостійна робота студента
   Загальні підходи до методики самостійної роботи студента та її здійснення. Самостійна робота студента (СРС) - це самостійна діяльнісгь-учіння студента, яку науково-педагогічний працівник планує разом зі студентом, але виконує її студент за завданнями та під методичним керівництвом і контролем науково-педагогічного працівника без його прямої участі.
   Важливу роль у вивченні навчальної дисципліни відіграють раціональні засоби: методи організації самостійної роботи, умови праці, режим дня, техніка праці та ін.
   Під час вивчення навчальної дисципліни виокремлюють такі види самостійного учіння студента:
   - слухання лекцій, участь у семінарських заняттях, виконання практичних і лабораторних робіт;
   - відпрацювання тем лекцій та семінарських занять, виконання практичних і лабораторних робіт студентами заочної форми навчання (ЗФН);
   - підготовка рефератів і курсових робіт, написання дипломної роботи;
   - підготовка до модульного контролю та іспитів;
   - робота з літературою та ін.
   Кожен із зазначених видів потребує від студентів наполегливої самостійної праці.
   Насамперед потрібно, щоб кожен студент у процесі учіння дотримувався гігієни розумової праці. Тому їм треба розкрити механізми розумової праці, причини появи втоми, шляхи підвищення працездатності, а також режиму харчування, організації відпочинку та ін. Для цього потрібно провести настановне заняття, особливо зі студентами заочної форми навчання. Довести до них, що добовий ритм організму людини визначається низкою фізіологічних функцій, які постійно змінюються в години активної діяльності та сну.
   Важливу роль в оптимальній організації життя і діяльності студента денної і заочної форм навчання відіграє режим дня - його рекомендують науково-педагогічні працівники в перші дні навчальних занять.
   Студентам першого курсу потрібно адаптуватися до самостійної навчальної роботи. Тому студенти-першокурсники мають пристосуватися до умов життя і діяльності у вищому навчальному закладі. Для цього тут необхідна цілеспрямована педагогічна допомога науково-педагогічних працівників. Це, насамперед, уважне ставлення до студента, який відчуває психологічний дискомфорт, незручність, ніяковість, невпевненість.
   Треба пам'ятати, що на студента діють три групи труднощів: соціальні, навчальні, професійні. Соціальні труднощі зумовлені зміною місця мешкання, новими умовами життя, особливостями спілкування зі значним колом нових людей (науково-педагогічного працівниками, колегами, обслуговувальним персоналом); необхідність самостійно вести свій бюджет, влаштовувати власний побут, звикати до нового режиму і розпорядку дня та інше.
   
   
   2. Науково робота
   Полягає в пошуковій діяльності, що виражається насамперед у самостійному творчому дослідженні. Така діяльність спрямована на пояснення явищ і процесів, установлення їх зв'язків і відношень, теоретичне й експериментальне обґрунтування фактів, виявлення закономірностей за допомогою наукових методів пізнання. Унаслідок пошукової діяльності суб'єктивний характер "відкриттів" студентів може набувати певної об'єктивної значущості та новизни.
   Взаємопов'язаними елементами науково-дослідної роботи студентів є:
   - навчання студентів елементів дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості;
   - наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів.
   Наукове дослідження - це результат самостійного розроблення певної наукової проблеми студентом. Воно обов'язково містить результати власного пошуку, власні висновки і гіпотези.
   Від початку перебування у вищому навчальному закладі кожен студент має брати участь у наукових пошуках, планових дослідженнях своїх викладачів, упровадженні на практиці досягнень науки. Наукова творчість студентів стала традиційним засобом розвитку майбутніх спеціалістів.
   Завдання науково-дослідної роботи студентів у ВНЗ полягає в розвитку в них умінь пошукової, дослідницької діяльності, творчого розв'язання навчально-виховних завдань під час роботи у школі, а також у формуванні вмінь застосування методів наукових досліджень на практиці. Завдяки участі у науковій роботі студент оволодіває навичками роботи з різноманітними інформаційними джерелами, здобуває вміння організовувати наукові гуртки школярів та керувати їх діяльністю.
   У практиці роботи ВНЗ найпоширенішими є такі види студентської науково-дослідної роботи: дослідження, пов'язані з виконанням навчальних завдань; студентські наукові гуртки, проблемні групи, об'єднання; написання курсових, дипломних, магістерських робіт, участь у всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт та всеукраїнській студентській олімпіаді тощо.
   
   
   3. Професійній діяльності вчителя
   Гуманізація, як загального, так і професійної освіти пов'язана з розвитком творчих можливостей людини, створенням реальних умов для збагачення інтелектуального, емоційного, вольового і морального потенціалу особистості, стимулюванням у неї прагнення реалізувати себе, розширювати кордони саморозвитку і самоздійснення. Така ідеальна гуманістична мета обрядова, вважав відомий філософ Е.В. Ільєнко, дозволить вивести кожної людини в її індивідуальному розвитку на передній край людської культури, на кордон пізнаного і непізнаного, зробленого і незроблене. Переклад людини на новий рівень оволодіння культурою, зміна його ставлення до світу, інших людей і до себе, підвищення відповідальності за свої дії та їх наслідки - основний результат гуманізації освіти. Ідея особистого розвитку виводить мета сучасної педагогічної освіти за межі традиційних уявлень про нього як про систему передачі деякої суми професійних знань і формування відповідних їм умінь і навичок. При традиційному підході педагог виступає лише в якості основи жорстко регламентованої педагогічної діяльності. У рамках же гуманістичного підходу метою освіти виступає безперервне загальне та професійний розвиток індивідуальності й особистості всіх учасників педагогічного процесу, в тому числі і педагога. У зв'язку з цим змінюється і мета професійної підготовки педагога. Окрім професійних знань, умінь і навичок (професійна компетентність) вона охоплює і загальнокультурний розвиток педагога, формування у нього особистісної позиції. Причому це єдність виглядає не як сума властивостей, а як якісно нове утворення. Воно характеризується і таким рівнем розвитку особистості педагога, на якому дії і вчинки визначаються не стільки зовнішніми обставинами, скільки внутрішнім світоглядом, установками. Входження в професію, вважають психологи, є «вростання» в «супер роль», людина не може просто жити і виконувати свою роботу, він повинен знайти мету, в якій робота і професія, а головне він сам і його дії в професії займає певне місце . Отже, проблема вибору професії та оволодіння діяльністю є частиною проблеми сенсу життя. Особистісний розвиток і професійне зростання педагога як органічну єдність можливі тоді, коли в процесі вростання в професію, вибір професії, професійне навчання, здійснення педагогічної діяльності здійснюється цілеспрямоване вирішення низки суперечностей. Перш за все, це протиріччя, що виникає в індивідуальній свідомості між еталоном особистості професіонала і способом свого внутрішнього, вже існуючого - «Я». Мотиви вибору педагогічної професії багато в чому визначають і мотиви навчання студентів педагогічного вузу. Якщо взяти до уваги що мотив-це не що інше, як потреба, що майбутніх вчителів такий потребою може бути чистий пізнавальний інтерес, прагнення краще підготуватися до самостійної професійної діяльності, почуття обов'язку і відповідальності або ж прагнення вигляді вчення зайняти престижне становище в колективі. Діяльність педагога являє собою ланцюг різних ситуацій. Якщо ситуація і мета діяльності і мотив збігаються, то педагог працює з захопленням, натхненно, продуктивно. Педагогічна діяльність є досить складною і тому зазвичай викликається кількома мотивами, які відрізняються за силою, особистої та соціальної значущості. Важливу роль відіграє соціальні мотиви педагогічної діяльності. До них відносяться почуття професійного та громадянського обов'язку, відповідальність за виховання дітей, чесне і сумлінне виконання професійних функцій, захопленість предметом викладання і задоволення від спілкування з дітьми, почуття покликання [15, C. 17].
   Гуманізація освіти в значній мірі залежить від орієнтації вчителя на творчість в його діяльності. Рівень творчості показує міру реалізації вчителем своїх можливостей і є найважливішою характеристикою його особистості, яка зумовлює авторський педагогічний стиль. Творчу індивідуальність вчителя характеризує, перш за все, потреба в самореалізації, тобто прагнення до максимально повної реалізації своїх потенцій у професійній діяльності. Потреба в самореалізації характерна для людини з досить розвиненою самосвідомістю, здатного до вибору. Діяльність вчителів - новаторів, майстрів педагогічної праці доводить, що чим яскравіше індивідуальність педагога, тим гармонійніше поєднуються в ньому професіоналізм і духовна культура. Творча індивідуальність проявляється не тільки в освоєнні накопиченої людиною культури і розвитку на цій основі індивідуальної духовної культури. Вона, насамперед, виражається в активній перетворювальної діяльності, у процесах особистісного вибору та особистого вкладу, повної віддачі себе [5, C. 111].
   Затвердження К.Д. Ушинського про те, що педагог живе до тих пір, поки вчиться, в сучасних умовах набуває особливого значення. Саме життя поставила на порядок денний проблему безперервної педагогічної освіти. А. Дистерверг писав, маючи на увазі вчителя: «Він лише до тих пір здатний насправді виховувати й утворювати, поки сам працює над своїм власним вихованням і освітою» [4, C. 11]. Професійне саморозвиток, як і будь-яка інша діяльність, має в соєю основі досить складну систему мотивів і джерел активності. Зазвичай рушійною силою і джерелом самовиховання педагога називають потреба у самовдосконаленні. Розрізняють зовнішні та внутрішні джерела активності саморозвитку. Зовнішні джерела виступають в якості основних і визначають напрямок і глибину в самовихованні надалі підтримується особистим джерелом активності (переконаннями, почуттям обов'язку, відповідальності, професійної честі, здорового самолюбства і т.д.) Ця потреба стимулює систему дій з самовдосконалення. Для розгортання процесів саморозвитку велике значення має рівень сформованості самооцінки. Психологи відзначають два прийоми формування вірної самооцінки. Перший полягає в тому, щоб співвіднести рівень своїх домагань з досягнутим результатом, а другий зіставити їх з думками оточуючих. Якщо претензії не високі, то це може призвести до формування завищеної самооцінки. Обов'язковим компонентом саморозвитку повинен бути самоаналіз. Педагогічна діяльність висуває особливі вимоги до розвитку пізнавальних психічних процесів: мислення, уяви, пам'яті та ін Не випадково багато психологи і педагоги в ряду професійно значущих властивостей особистості вчителя називають здатність до розподілу уваги, професійну пам'ять на обличчя, імена, психічні стани, педагогічне уяву та ін [11, C. 47]. Складовою частиною професійного саморозвитку є самоосвітня робота педагога. Треба так спланувати свою навчальну та позаурочну роботу, щоб залишався час і для самоосвітньої роботи, і для культурного відпочинку. Найбільш ефективний шлях професійного самоосвіти педагога - його участь у творчих пошуках педагогічного колективу, у розробці інноваційних проектів розвитку освітньої установи.
   
   
   4. Береження працездатності
   Працездатність - це здатність людини виконувати конкретну діяльність в рамках заданих часових лімітів і параметрів ефективності. З одного боку, вона відображає можливості біологічної природи людини, служить показником його дієздатності, з іншого - висловлює його соціальну сутність, будучи показником успішності оволодіння вимогами якоїсь конкретної діяльності. Основу працездатності складають спеціальні знання, вміння, навички, певні психічні, фізіологічні та фізичні особливості. Крім того, для успіху в діяльності велике значення мають і такі властивості особистості, як кмітливість, відповідальність, сумлінність та ін; сукупність спеціальних якостей, необхідних в конкретній діяльності. Працездатність залежить і від рівня мотивації, поставленої мети, адекватної можливостям особистості. p align="justify"> Пропонована робота присвячена детальному висвітленню теми працездатності людини і шляхів їй збереження.