Лабораторна робота №4-5. Культура педагогічного спілкування

Мета. Формування індивідуального стилю педагогічного спілкування, удосконалення вербальної, невербальної та комп’ютерної комунікації майбутнього вчителя.

Питання для вивчення:

1. Сутність людського спілкування.

2. Види і стилі спілкування.

3. Педагогічна комунікація, її місце у професійній діяльності вчителя.

4. Вимоги до педагогічного спілкування.

5. Комунікабельність як професійна якість педагога. Бар’єри спілкування та шляхи їх подолання.

6. Особливості педагогічного спілкування з учнями початкової школи.

Завдання для самостійної роботи

1. Випишіть з творів А. Макаренка «Прапори на баштах», «Педагогічна поема» та В.Сухомлинського «Серце віддаю дітям», інших педагогів 4-5 прикладів продуктивного спілкування вчителя з вихованцями.

2. Користуючись книгою Д. Карнегі «Як здобувати друзів і впливати на людей», випишіть принципи, правила і способи: як поводитися з людьми; як сподобатися людям; як спонукати людину позитивно ставитися до ваших думок; як змінити думку людини, не викликаючи при цьому її обурення або образи.

3. Наведіть з власного досвіду приклади проблемних чи конфліктних ситуацій, що виникли через нерозуміння, неправильне використання вчителем (викладачем ВНЗ) стилю спілкування.

4. Користуючись електронними адресами освітніх сайтів, проаналізуйте, як здійснюється процес комп’ютерної комунікації між учителями (на форумах, у блогах, в соціальних мережах).

5. Складіть правила спілкування педагога з батьками учнів та колегами.

6. Складіть «антипорадник» вчителя: «Як не потрібно спілкуватися з дітьми і до яких наслідків це призведе». Потім розробіть поради для вчителя «Як потрібно спілкуватися з дитиною».

Творчий проект (робота в парах): «Кодекс честі вчителя», «Клятва вчителя» (проект на вибір, проводиться у парах, творчо оформлюється, публічно захищається, кращі проекти виставляються у ЕНМК).

Завдання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність педагогічного спілкування, і в чому ви вбачаєте його відмінність від загальнолюдського спілкування?

2. Проаналізуйте основні функції педагогічного спілкування.

3. Поясніть сутність основних стилів спілкування.

4. У чому ви вбачаєте взаємозв’язок між видами спілкування?

5. Проаналізуйте можливі наслідки впливу на особистість того чи іншого стилю спілкування.

6. Проаналізуйте основні умови ефективності педагогічного спілкування.

7. Що означає бути комунікабельним?

8. Як стати привабливим і приємним співбесідником?

9. Яку роль у педагогічному спілкуванні відіграють мовні здібності?

10. Якою є роль у сучасному інформаційному середовищі комп’ютерної комунікації вчителя? Як вона здійснюється?

11. Чи спілкуєтеся ви з одногрупниками у соціальних мережах на форумах? Чим відрізняється спілкування особистісне та Інтернет-комунікація?

12. Як ви розумієте поняття «комунікативне забезпечення уроку»?

13. Визначте домінуючі риси у вашому педагогічному спілкуванні. Чого вам не вистачає для досягнення високого рівня професійно-педагогічної комунікації?

1.5. Тренінгові вправи з розвитку комунікативних здібностей педагогів:

−    увійдіть до класу і зверніть до себе увагу учнів засобами міміки, рухів, жестів;

−    проявіть здивування, хвилювання, обурення, іронію у педагогічно доцільній формі;

−    зробіть коротке зауваження порушнику дисципліни (бажано проявити почуття гумору);

−    зверніться до учня (класу) з проханням, запитанням, пропозицією побажанням, вимогою;

−    висловіть із різними інтонаціями одну і ту ж фразу, звернену до учнів: «Прошу уваги», «Іди до дошки», «Відкрийте зошити і запишіть»;

−    інсценізуйте педагогічні ситуації (спілкування з педагогічно занедбаною дитиною; з роздратованим батьком; вчителем, який не об’єктивно оцінює учня тощо).

Відповіді на запитання

Продуктивне спілкування вчителя з вихованцями.

Педагогічне для А. С. Макаренка було завжди естетичним. К.Чуковський у своїх спогадах писав, що після того, як А.Макаренко став письменником, у ньому не вмирав педагог, бо про дітей він міг говорити до ранку. Він був педагогом від природи, за покликанням, за пристрасно. Сам він говорив, що коли писав "Педагогічну поему", то менш за все відчував себе письменником, а був все-таки педагогом. У ньому справді органічно поєднувався великий педагог і талановитий письменник педагогічного профілю.

Розглядаючи педагогічне спілкування як творчий процес, В.Кан- Калик

указує на основні труднощі, які відчуває педагог у спілкуванні з учнями.

Вони є похідними від невміння налагодити контакт, управляти спілкуванням

учнів на занятті, вибудовувати відносини й перебудовувати їх залежно від

специфіки педагогічних завдань, нерозуміння внутрішньої психологічної

позиції учня й, нарешті, - це труднощі в мовному спілкуванні і передачі

власного емоційного відношення до матеріалу, а також невміння управляти

власним психічним станом у спілкуванні.

«Як здобувати друзів і впливати на людей»

Чи може книга, яка вийшла більше 70 років тому, вплинути на ваше життя і змінити його на краще? Так , якщо мова йде про твір Дейла Карнегі ! Ця книга не втратила свою актуальність у наш час і абсолютно точно не втратить її в майбутньому . Адже поради дані в ній не тільки корисні , але й ніде більше не описані , незважаючи на те , що спілкування з іншими людьми є основою всього нашого життя.

Дейл Карнегі — американський письменник , психолог і педагог знаменитий тим , що розробив власну унікальну методику спілкування з людьми. Ключовий момент у ній — безконфліктність і взаєморозуміння. І про це піде мова в книзі. Книга складається з 4 частин і всі частини містять в собі поради про те , як розташовувати до себе людей , завойовувати їх довіру , схиляти до своєї точки зору і вести успішне подружнє життя.

Вперше прочитавши опис до цієї книги , я подумала , що це якийсь посібник з гіпнозу . Але все в цій книзі зводиться до того, що безконфліктною поведінкою і поступливим характером можна домогтися набагато більшого ніж агресією і спорами. Це твір містить в собі величезну кількість корисної інформації та в максимально стислому вигляді. І навіть , якщо ви вважаєте себе гуру спілкування і комунікації , то прочитавши цю книгу ви однозначно почерпнете для себе щось нове.

Правила спілкування педагога з батьками учнів та колегами.

Педагоги, постійно спілкуючись з учнями, їхніми батьками, колегами по роботі, мають уникати конфліктів, непорозумінь, неконструктивних-суперечок, дотримуватися правил професійно-педагогічної взаємодії. З огляду на це вчителям необхідно оволодівати мистецтвом спілкування, яке є основою професійного успіху.

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ УЧИТЕЛЯ З КОЛЕГАМИ

Учитель має бути добрим, чуйним, дружелюбним до колег.
Учитель повинен володіти тоном і таким спілкування з колегами.
Учитель не має права заздрити успіхам колег.
Учитель зобов’язаний ділитися власним досвідом з колегами.
Учитель не повинен соромитися вчитися у колег.
Учитель не має права дивитися на колег зверхньо.
Учитель повинен берегти ім’я і честь своїх колег.
Учитель має знати всі сімейні таємниці, пов’язані з дитиною, її долею, з її минулим, всю делікатність родинних зв’язків, характер взаємовідносин в сім’ї, що можуть мати вплив на виховання.
Він несе моральний обов’язок не розголошувати ці таємниці, ні з ким не ділитися ними, якщо це не буде викликано необхідністю вберегти долю дитини і захистити її права від різного роду посягань.
Учитель, який зловмисно скористався довіреною йому таємницею, не вчитель, не вихователь, йому не місце в школі.

Взаємовідносини учителя з батьками

Перше правило. В основі роботи класного керівника з родиною повинні бути дії та заходи, спрямовані на зміцнення та підвищення авторитету батьків.

Повчальний, авторитарний, категоричний тон неприпустимий у роботі класного керівника, тому що це може бути джерелом образ, роздратування, незручностей. Потреба батьків порадитись після категоричних «повинні», «зобов'язані» зникає. Єдина правильна норма взаємин учителів і батьків - взаємна повага. Тоді й формою контролю стає обмін досвідом, порада та спільне обговорення, єдине рішення, що задовольняє обидві сторони. Цінність таких відносин у тому, що вони розвивають і в учителів, і в батьків почуття відповідальності, вимогливості, громадянського обов'язку.

Друге правило. Довіра до виховних можливостей батьків. Підвищення рівня їхньої педагогічної культури й активності у вихованні.

Психологічно батьки готові підтримати всі вимоги, справи та починання навчального закладу. Навіть ті батьки, які не мають педагогічної підготовки та вищої освіти, із глибоким розумінням і відповідальністю ставляться до виховання дітей.

Третє правило. Педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя родини.

Класний керівник - особа офіційна. Але за родом своєї діяльності він мусить торкатись інтимних сторін життя родини, нерідко він стає вільним чи мимовільним свідком відносин, приховуваних від чужих. Хороший класний керівник у родині не чужий. У пошуках допомоги батьки йому довіряють таємне, радяться. Якою би не була родина, якими би вихователями не були батьки, учитель повинен бути завжди тактовним, доброзичливим. Усі знання про родину він повинен залучати на утвердження добра, допомоги батькам у вихованні.

Четверте правило. Життєстверджуюче налаштування у рішенні проблем виховання, опора на позитивні якості дитини, на сильні сторони сімейного виховання. Орієнтація на успішний розвиток особистості.

Формування характеру виховання не обходиться без труднощів, протиріч і несподіванок. Їх треба сприймати як прояв закономірностей розвитку, тоді складності, протиріччя, несподівані результати не викликають негативних емоцій і розгубленості педагога.

Індивідуальне спілкування

При спілкуванні з батьками вчитель має так будувати бесіду, щоби батьки переконались, що вони мають справу із професіоналом, який любить і вміє вчити та виховувати дітей.

Як не потрібно спілкуватися з дітьми і до яких наслідків це призведе.

Педагоги, постійно спілкуючись з учнями, їхніми батьками, колегами по роботі, мають уникати конфліктів, непорозумінь, неконструктивних-суперечок, дотримуватися правил професійно-педагогічної взаємодії. З огляду на це вчителям необхідно оволодівати мистецтвом спілкування, яке є основою професійного успіху.

Педагогічний конфлікт і причини його виникнення

Володіння технологією спілкування допомагає педагогу обирати правильну поведінку в кожній ситуації. Неправильний педагогічний вплив або неправильна форма спілкування, тобто "технологічна" непідготовленість до спілкування, може призвести до конфлікту між учителем і учнем.

Конфлікт (лат. соnfictus- зіткнення) - зіткнення протилежних поглядів, інтересів і дій.

Учитель повинен пам'ятати, що конфліктові в педагогічній діяльності легше запобігти, ніж його подолати. Тому педагогу не можна вдаватися до необдуманих заходів, карати учня, не проаналізувавши мотивів учинку. Будь-який конфлікт слід розглядати в динаміці: виникнення конфліктної ситуації - усвідомлення конфліктної ситуації - перехід до конфліктної поведінки - розв'язання конфлікту як кінцева стадія. Уміння розв'язувати педагогічні конфлікти є важливою складовою культури педагогічного спілкування.

Як потрібно спілкуватися з дитиною

Педагогічне спілкування - система способів іІ прийомів соціально-психологічної взаємодії педагога і вихованців, змістом якої є обмін інформацією, здійснення виховного впливу та налагодження взаємин.

Ініціатором і керівником цього процесу є педагог. Спілкування вчителя з учнем спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату в системах "учитель - учень" і "учень - учень". Воно передбачає виконання важливих функцій:

- обмін інформацією між педагогом та учнями;

- міжособистісне пізнання;

- організація та регулювання взаємин і спільної діяльності;

- здійснення виховного впливу;

- педагогічно доцільна самопрезентація педагога.

Педагог у своїй діяльності намагається бути і джерелом інформації, і людиною, яка пізнає іншу людину або групу людей, і організатором колективних діяльності та взаємин. Педагогічне спілкування допомагає вчителеві організувати взаємодію на уроці і поза ним як цілісний процес. Не обмежуючись лише інформаційною функцією, воно створює умови для обміну ставленням, переживаннями, допомагає самоутвердженню школяра в колективі, забезпечує співтворчість у класі.